Вступ

     На уроках літератури рідного краю, на заняттях гуртка «Юні екскурсоводи» (керівник гуртка Татяненко А.І.), під час екскурсій до шкільного музею «Літературне краєзнавство» ми знайомилися з творчим доробком багатьох письменників-земляків, але нашу увагу привернув письменник, який багато своїх творів присвятив нашій малій батьківщині – Голопристанщині, її людям. Ми вивчали його твори, а щоб ближче долучитися до початку життєвого шляху Миколи Гомона (фото 1), ми відвідали місце, де він народився і провів свою юність, - села Вільна Україна та Краснознам’янка (фото 2-8).

     Художній доробок письменника-земляка М.Гомона відзначається розмаїттям тем, сюжетів, жанрів, але, на жаль, лишається осторонь прискіпливої уваги літературної критики.

     Микола Гомон створив книги, у яких представляє Причорномор’я у широкому часовому зрізі – минуле, сучасне й майбутнє.

     Він автор книг: оповідань – «Тендра», повістей та оповідань – «Чорноморські криниці», «Моряна», «Віхола над Балатоном», повістей – «Ягорлицький Кут», історико-краєзнавчої розповіді «Край токмацький», роману «Ахіллесове ристалище» в трьох книгах – «Над Кінбурном чайка плаче», «Соловейкове дерево», «Цвіте кермек», роману-дилогії «Мій хліб солоний» (роман про творчий шлях, постаті у спогадах, людські долі та реалії, роман автобіографічний і персонаж ний) (фото 9).

     Мета дослідження – визначити особливості творчого доробку автора.

     Завдання дослідження:

• дослідити життєвий і творчий шляхи письменника Миколи Гомона;
• з’ясувати непересічні долі та характери героїв оповідань, новел, повістей, романів;
• простежити особливості епохи козаччини в романі «Над Кунбурном чайка плаче»;
• висвітлити специфіку відтворення процесу колонізації Причорномор’я в романі «Соловейкове дерево»;
• окреслити параметри художнього осмислення періоду колективізації у творі «Цвіте кермек»;
• визначити місце книг письменника у літературному процесі початку XXI ст.

     Об’єктом дослідження є творчий доробок Миколи Гомона, зокрема, трилогія «Ахіллесове ристалище».

     Предметом дослідження є особливості зображення образів людей таврійського краю, їхня вірність землі, трудовому побратимству.

     Методи дослідження – системній, порівняльний.

     Практична цінність: результати досліджень можна використати на уроках української літератури в школі та навчальних закладах, на засіданнях творчих гуртків, при написанні рефератів, курсових робіт.

     За потреби документ можна завантажити <тут> розмір 22 Мб