Вступ

     Є щось святе у словах «мій рідний край». А що ж це таке? Це ніжна пісня матусі, білосніжні від цвіту сади біля хат, це калинові гаї, стежки такі знайомі з самого дитинства. Рідний край – це наше рідне село Велика Кардашинка. І все тут таке близьке і таке рідне. Рідний край – це середовище нашого життя, яке передали нам у спадок наші пращури. І ми мусимо його зберігати й поліпшувати, щоб так само передати його у належному стані нашим нащадкам.

     Рідний наш край… Рідне наше село… Край смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок квітів і зелені, над яким світять яскраві зорі. Наше село прекрасне у будь яку пору року. Особливо тоді, коли пишно цвітуть сади, коли першою зеленою щіточкою з’являється травичка, коли соловейко до сліз доводить своїми піснями, коли оживає земля – наша матінка. Прекрасне наше село і тоді, коли з маленької травинки виростають і морем хвилюються трави, коли над цими травами різнокольоровими хмарками дріботять крильцями метелики. Красиве і тоді, коли зарум’яняться його щічки, наче свячені яблука на Спаса, коли одягне воно свою сорочку, вишиту жовтогарячим листям, і пустить дощову сльозу, наче дівчина на Покрову. І тоді красиве наше село, коли сховає його під білими метеликами зима. Тихо падає сніг, переливаючись місячним сяйвом. З любові до рідного краю починається людина. Але неможливо любити те, чого не знаєш. Отже, для того, щоб любити свій край потрібно знати не лише його сьогодення, а й вивчати минуле свого краю, знати людей, що творили його історію.

     Мета краєзнавчого дослідження: доповнити і поглибити знання про заснування нашого села, про походження назви «Кардашинка», продовжити досліджувати історичні події, що відбувалися на території нашого краю, та об’єкти, що мають історичну цінність, знайти нові історичні факти, що стосуються нашої місцевості.

     За потреби документ можна завантажити <тут> розмір 5 Мб