Вступ

     1991 року з прийняттям Акту про оголошення незалежності України здійснилася споконвічна мрія наших предків - бути господарями на своїй найбагатшій, прекрасній і чарівній українській землі.

     Ще, з часів Київської Русі, українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди. Та по при все, наші співвітчизники, віками боролися за свою свободу і лише наші сучасники у 1991 році вибороли її. Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення, дослідження правдивої історії українського народу.

     Гортаючи сторінки історії, інколи дивуєшся, кому і як удалося хронізувати і охарактеризувати хід розвитку людського суспільства, будівництва та становлення міст і сіл нашої великої Батьківщини.

     Скільки кропіткої роботи зроблено людьми, щоб зафіксувати все це на  папері? А скільки, вочевидь, не вдалося зберегти і воно загубилося у величезному всесвіті. Переоцінюючи все, гірко і боляче за те, що більшість мешканців України так мало знає про історію, культуру, мистецтво рідної землі.      

     Краєзнавці Рибальченської школи протягом ряду років займалися збиранням матеріалів про походження поселень Голопристанщини: поселення Ново–Шабське (суч. с. Виноградове), історію зниклого Перротенського хутора, а в 2010-2011 навчальному році  вирішили дослідити етапи заселення території Рибальченської землі, систематизувати матеріали, зібрані у 1980–х роках під керівництвом Сипка Сергія Павловича, який керував гуртком «Рідний край», і разом із вихованцями проводив археологічні розвідки на територіях колишніх давніх поселень.

     Будучи головою сільської ради, Сергій Павлович вивчав історію рідного краю, неодноразово робив запити до Державного архіву Херсонської області, а коли почав свою роботу проект із розвитку сільського туризму на території Херсонської області - завзято підтримав ідею створення еко–музею на території Рибальченської землі (додаток 2).

     Сипко С. П. – власник приватної археологічної музейної експозиції, що свідчить про історичне та культурне минуле Кінбурнської коси, радо приймає у себе гостей, серед яких і учні нашої школи.

     Матеріали, які довелося досліджувати, спонукали нас до роздумів, що виникнення і розвиток села Рибальче (В’яземка) знаходиться у тісному зв’язку з історією заселення колишньої Таврійської губернії, межі якої сягали далеко за територію сучасного Голопристанського району .

     За потреби документ можна завантажити <тут> розмір 6 Мб