Вступ

     Серед проблем політичного, економічного, соціального характеру, якими характеризується розвиток людства на початку третього тисячоліття, особливо гострою є екологічна. Стихійна діяльність людини призвела до глобальної екологічної кризи, масштаби якої може оцінити кожен мешканець планети Земля. Технократична парадигма мислення, що була характерною для XX ст., вбачала вихід з цієї ситуації у контролі за промисловими технологіями, прийнятті природоохоронних законів, створенні екологічно чистих підприємств та інших корективах технічного прогресу. Але ми є свідками того, що зазначених заходів недостатньо для регулювання відносин між людиною і природою. У зв’язку з цим актуальності набувають проблеми, пов’язані з підготовкою до життя громадян, спроможних вивести країну з екологічної кризи, створити гармонійні стосунки людини з природою. У контексті зазначеного екологічна освіта та виховання розглядаються як засоби, за допомогою яких можна підготувати покоління до розв'язання екологічних проблем.

     Кожний громадянин України повинен обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану свого регіону, а також про основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів рідного краю та дотримання екологічної безпеки.

     За потреби документ можна завантажити <тут> розмір 3Мб