Голопристанська райСЮТур
Сайт туристсько-краєзнавчого та військово-патріотичного напрямку
КЗ «Центр позашкільної освіти» Голопристанської районної ради
Херсонської області


Меню сайту
Категорії розділу
Реферати [1]
Музеї [2]
Буклети [3]
Конкурси [1]
МАН [1]
РКЦ «Єдність»
Моє село
Нові матеріали
Матеріалів за останній період немає.
Матеріалів за останній період немає.
Матеріалів за останній період немає.
Матеріалів за останній період немає.
Матеріалів за останній період немає.
Корисні посилання
  • КЗ «Центр позашкільної освіти» Голопристанської районної ради
  • Голопристанська районна державна адміністрація
  • Комунальний заклад «Центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради
  • УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
  • Наш канал на You Tube
  • Нормативні документи у галузі позашкільної освіти
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » Файли » Краєзнавство » Реферати

    Відродження народних традицій, свят та збереження культурно-історичної спадщини
    15.03.2011, 18:41

    1. Народознавство – одна із складових виховання національної духовності

         Становлення народно-традиційної культури українців тривало довгі сто­ліття.  Щоб  витворитися  у  культур­но-побутове,  традиційно-виробниче, моральне, духовне явище, яке сприй­мається усім народом, стає його сут­тю,  відбувався складний процес до­бору. Бо лиш те здобуває право на існування,   що   відповідає   багатьом компонентам буття людського колек­тиву, характеру людини. Упродовж багатьох століть українсь­кий народ  безупинно  творив  своє, тільки йому властиве духовне середо­вище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Фактично фор­мувався  внутрішній  світ  українців, осягався весь  навколишній  простір, закладалися світоглядні засади.

         Щоби по-справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи, необхід­но вивчати їхню історію, мову, куль­туру. І не тільки культуру, що створе­на талановитими архітекторами, ху­дожниками, музикантами, акторами, письменниками, вченими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до поко­ління, безперервно розвивалася і вод­ночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися, поширювалися, себто ставали традиційними. Ця традиційна культура тісно пов'язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією. Вона виражена в різних формах: матеріальній (будівлях, зна­ряддях праці, ремеслах, саморобних засобах транспорту, одязі, їжі) і духов­ній (звичаях, обрядах, традиційних знаннях, мистецьких виробах, творах усної народної творчості тощо). Вивченням цієї колективної народної культури займається спеціальна наука — етнографія. Етнографія справді приділяє багато уваги опису предметів і явищ народного побуту і культури. Це важливо і дуже потрібно для науки, особливо в наш час, коли з ужитку зникають різні види традиційної культури. Але етнографія не тільки описує народи, а й вивчає їхнє походження, закономірності їх розвитку, спільні й особливі риси, тобто поєднує описовий і теоретичний підходи до матеріалу дослідження, застосовує різні методи його аналізу і осмислення. Тому для цієї науки запропонована і дещо точніша назва — етнологія. Отже, етнографія — це одна з галузей історичної науки, що займається вивченням походження народів (етносів), процесу їх розвитку, особливостей традиційного побуту, матеріальної і духовної культури. Об'єктом вивчення етнографічної науки є народи світу. Але для кожної національної етнографії основним і першочерговим повинно бути вивчення власного народу. Бо тільки на основі пізнання свого народу можна зрозуміти і належним чином збагнути сутність інших народів, побачити у порівнянні що їх різнить і споріднює.

    Метою краєзнавчої роботи з дітьми є дослідження народних традицій, свят та культурно-історичної спадщини рідного краю.

    Відповідно до мети у своїй роботі ставлю такі завдання :

    1.  Дослідити особливості понять «народні традиції», «етнографія», «етнологія».

    2.  Обгрунтувати апробацію впровадження духовних надбань народу шляхом національного виховання гуртківців.

    3.  Дати аналіз творчого потенціалу обдарованих гуртківців, впроваджуючи передовий педагогічний досвід з питання відродження народних традицій.

    Об’єкт дослідження – народні традиції, свята, звичаї та обряди.

    Предмет дослідження – теоретичні аспекти, загальні принципи, методи та інструменти впровадження народних традицій, свят, культурно-історичної спадщини рідного краю.

    Теоретичною основою практичної роботи з гуртківцями є використання різних методів дослідження на загально-наукових принципах.

    За потреби документ можна завантажити <тут> розмір 

    Категорія: Реферати | Додав: bvs72
    Переглядів: 913 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Вхід на сайт
    Пошук
    Погода
    Погода
    Погода у Голій Пристані

    волог.:

    тиск:

    вітер:

    Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples